Найстаріша вулиця Корця – Київська
-
-
>
-
>
-
>
1939
Більшість вулиць нашого міста Корця, а особливо ті, що з’явилися у кінці XIX – першій половині ХХ століття, своїми назвами зобов’язані певним історичним подіям, видатним діячам, які залишили помітний слід у житті та історії нашого краю й нашої країни; у назвах вулиць міститься інформація і про пам’ятки архітектури, які розміщені на території нашого міста.
Найстаріша вулиця міста – Київська, яка є центральною. Виникла вона ще у ХІХ ст. як частина дороги на м. Рівне.
У 50-х роках ХІХ століття через Корець зі сходу на захід була прокладена дорога з твердим покриттям як частина Брест-Литовського шосе. Вулиця пройшла через усе місто і стала назавжди його головною магістраллю.
Перша назва вулиці – Шосейна. Жило на цій вулиці багато представників дворянських сімей. За час свого життя вона декілька разів змінювала назву – Костюшко, Леніна, а на початку 1990-х років вулиця стала називатися Київською.
На головній вулиці були розташовані і збереглися до сьогодні найдавніші споруди міста: православний Свято-Троїцький монастир, Свято-Георгіївська церква з кладовищем, палац князя Чарторийського, будинок графа Горчицького, цукровий завод, приміщення типографії Міхельсона, Поштової станції, адміністративний будинок прикордонної застави.
Тут же розміщувались різні державні установи, готелі, магазини та інші будівлі.
До 50-х років ХХ ст. вулиця була густо забудована єврейськими крамничками.
Цікава історія деяких старовинних будівель. Наприклад одноповерхова псевдоготична будівля поштової станції була збудована під час прокладання Брест-Литовського шосе за типовим проектом. Це був жовто-білий будиночок, симетричний, прямокутної форми скромно прикрашений карнизом, модильйонами, а вікна обрамлені арками. В комплекс станції входило: канцелярія, житлове приміщення станційного доглядача та кімната для відпочинку, трактир, стайня, візницька і каретна.
Приміщення міської ради – це був колишній будинок директора електростанції Гернфільда. В підвальному приміщенні була розміщена крамниця, а над нею – кімнати сім’ї директора. З приходом радянської влади будинок було реквізовано. В ньому розмістили міську раду.
Сьогодні вулиця змінила своє обличчя, стала більш ошатною та сучасною!
За матеріалами місцевої краєзнавиці Тетяни МЕЛЬНИЧУК
