Богданівка: з історії села
-
-
>
-
>
-
>
1636
За п'ять кілометрів на південь від траси Київ-Чоп по обидва боки річки Марухи розташоване мальовниче село Богданівка.
Його історію у мережі «Фейсбук» опублікувала бібліотекар Богданівської книгозбірні Оксана Лук’янчук. Перша згадка про село – 1584 рік: «Оселю заснував житель Брикова Богдан». Колишня назва – Хутір Богданів, Богданівщина.
На околиці села зберігся курган, де за легендою поховані козаки Богдана Хмельницького і нібито від цього походить назва села.
У 20- 30 р. минулого століття це було прикордонне село із польською стражницею. На її місці у 1943 р. збудовано церкву Параскеви Сербської. Перед війною у селі була чотирикласна школа, магазин. У 1940 р. кілька сімей пробували створити колгосп на чолі з Боровиком П. К.
1941 р. – окупація гітлерівцями. За роки війни загинули на фронтах, пропали безвісти та померли від ран 51 житель села. Після визволення створено сільську раду. Голова – Шаправський Гаврило Степанович. Організовується колгосп. Першими були Ющук П.Г., Боровик П.К., Бобер Д.С., Юхименко О.М.
Богданівка багата покладами глини. За головування в колгоспі Суржинського І.М. збудовано цегельний завод. Зараз у селі є Богданівський НВК, публічно-шкільна бібліотека, ФАП, два заклади торгівлі, працює сезонно цегельний завод.
Більше про історію села можна дізнатися у місцевій бібліотеці.
