У Світанку відкрили меморіальні дошки двом полеглим захисникам

У селі Світанок 30 травня відкрили та освятили меморіальні дошки захисникам – Максиму Федорчуку та Андрію Яремчуку, які віддали своє життя за волю та незалежність української держави.
Розмістили пам’ятні знаки на фасаді Світанівської гімназії, випускниками якої й були воїни.
Вшанувати пам’ять захисників України прийшли найрідніші люди полеглих воїнів, духовенство, представники влади, представники відділу ТЦК та СП, учні й педагоги гімназії, знайомі, односельчани, побратими.
Почесне право відкрити меморіальні дошки надали батьку захисника Максима Івану Федоровичу та дружині Оксані, сину Назару загиблого Андрія. Священник Православної церкви України, настоятель Петропавлівського храму села Великі Межирічі отець Роман Михайлишин освятив дошки та разом із усією громадою помолився за душі незламних патріотів.
Сільська голова Оксана Слободенюк висловила слова щирої вдячності за виховання таких мужніх захисників, які боролися за спокій та мир в Україні до останнього подиху.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили Федорчука Максима Івановича. Нагороду батьку воїна вручив т.в.о начальника 5 відділу ТЦК та СП Роман Власюк.
Під час заходу присутні згадували, якими були ці мужні чоловіки. Поділилися спогадами про їхні життєві шляхи вчителька Тетяна Власюк, однокласниця Андрія Наталія Чупринюк, командир взводу 104-ої бригади ТрО лейтенант Олександр Стасюк, хрещена Максима пані Тетяна, дружина Андрія пані Оксана.
Присутні вшанували пам'ять захисників України хвилиною мовчання і покладанням квітів.
Відсьогодні кожен, хто проходитиме подвірʼям гімназії, хоч на хвилину, але зупинятиметься, щоб подякувати воїнам, які пожертвували собою задля порятунку українців.
Андрій Яремчук народився у селі Світанок. Після закінчення школи — пішов на строкову службу в армію. Коли ж повернувся, присвятив себе роботі на будівництві в Україні та за кордоном. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій саме повернувся додому. За мобілізацією вже 5 березня 2022 року був призваний у військо. Упродовж тривалого часу Андрій ніс службу на кордоні з Білоруссю, але цьогоріч 5 січня вирушив з побратимами на Донеччину. Він був помічником кулеметника, але не міг без автівки. Тож як водій, вивозив хлопців на позиції. Тоді ж і потрапив під обстріл, фактично на п’ятий день перебування там. Поховали його на Алеї Героїв кладовища «Нове» у місті Рівному.
Максим Федорчук народився 11 серпня 1995 року в селі Світанок. З перших днів повномасштабного вторгнення Максим добровольцем пішов воювати. З самого початку служби брав участь у найгарячіших точках бойових дій, а саме — оборона населених пунктів Донецької області, де отримав поранення, однак, відразу ж повернувся на фронт.
Молодший сержант 1 Єгерського взводу 6 Єгерської роти 2 Єгерського батальйону Федорчук Максим Іванович, 14 жовтня 2023 року близько 21:20, отримав поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу, перебуваючи на бойовій позиції поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області. Максим отримав поранення та все ж боровся за своє життя до останнього. Йому ампутували нижню кінцівку, та робили все можливе задля того, щоб він вижив та мав світле майбутнє. Проте, 29 жовтня 2023 року Максим все ж таки помер.
Читайте також: Поліцейські-кінологи ознайомили зі своєю професією учнів спецшколи у Великих Межирічах