Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Палаци Волині: барокові релікти Корця

13:14 26.09.2018
360

Корець – тихе місто над річкою Корчик у східній частині історичної Волині

Сьогодні це районний центр в Рівненській області, в якому мешкає більше 7 тисяч людей. Корець належить до тих волинських міст, де палаци будувалися на залишках значно старіших замків.

Хоча перша літописна згадка походить з 1150 року, навколо сучасного Корця є городища давніших часів. Наприкінці XIV століття Владислав Ягайло подарував Корець Федорові Острозькому. В XV столітті місто перейшло до нових власників, які стали іменувати себе Корецькими. Є думка, що рід Корецьких походить ще від литовського князя Ольгерда, сина Гедиміна.

Є кілька версій, хто і коли почав будувати тут дерев’яний замок. Оминаючи їх, скажемо, що вони сходяться на XVI столітті, коли замок був добудований і розширений. Волинський воєводі Богуш Корецький у 1570 році після спалення замку татарами почав будувати його заново уже мурованим. Під ним були глибокі підземелля, які тягнулися в місто. Їх бачили ще в ХІХ століття, пише історик Роман Афтанази.

На початку XVIII століття Корець став власністю Чарторийських. Згодом замок знову постраждав від пожежі. Як пише історик Єжи Ковальчик, будівництво барокового палацу в замку могло відбутися ще в 1750-1766 роках за часів Станіслава Костки Чарторийського. На таку думку наштовхує, вважає дослідник, той факт, що Станіслав Костка у той час замовив у Дрездені проект парку для Корця.

Наступний етап уже таки точно відбувся. Це третя чверть XVIII століття, коли Корець був у власності Юзефа Клеменса Чарторийського. В Окружному музеї у Тарнові зберігається проекту палацу, який історики архітектури відносять до пізньобарокового. Над палацом вивищувалася висока вежа з годинником.


У завершеному вигляді палац зобразили на малюнку лише один раз. Невідомий автор в першій третині ХІХ століття зобразив вигляд резиденції Чарторийських з пагорба. Сам палац частково захований за деревами, але добре видніється шпиль, який підіймається над усіма будовами маєтку.

Загалом палац складався з чотирьох частин і двоповерхового флігелю, який стояв окремо біля підніжжя замку. До маєтку вів арковий мурований міст, який височів над водою.

Єжи Ковальчик пише, що палац Чарторийських у Корці, який замикає видовжене замкове подвір'я, оточене флігелями, одним боком прилягав до замкових мурів. Був одноярусним, з двоярусною частиною на поперечній осі, де знаходились вестибюль і бальна зала, мав мансардовий дах. Над залою і вестибюлем був мезонін, а на високому мансардовому горищі, очевидно, розміщувались кімнатки.

До товстих замкових мурів, що оточують у формі підкови подвір'я, добудували одномаршові флігелі з коридором. Барокового характеру набув також вежовий фасад замку. Потужна чотирикутна вежа над проїздом у брамі, що виконаний у формі плоского портика, могла містити на другому поверсі капличку, як і в Олиці. У верхній частині вежі, обрамленій пілястрами у чіткому ордері, розміщувався годинник в округлій ніші.

Монументальний фасад замку був неспівмірним з видовженим подвір'ям, закритим на осі будівлею палацу. Осьова композиція замку з вежею і палацом у глибині двору, традиційна для XVII століття, на Волині нагадує Олику. Форми архітектури пізньобарокової резиденції у Корці були досить різноманітними.

Не могли оминути цього місця і такі художники, як Генріх Пеєр та Наполеон Орда. За аквареллю останнього потім зробили літографію, надруковану в одному з його альбомів. На малюнках цих авторів палац уже перебуває у стані руїни. Сумна доля його спіткала у 1832 році, коли сталася пожежа.


Історик Роман Афтанази пише, що вона сталася через загоряння сажі, яку довго не чистили з коминів. Вогонь перекинувся на всі споруди і спопелив їх. На відбудову коштів не було, багато десятиліть палац стояв мальовничою руїною, яка з часом все більше руйнувалася.

Не всі корпуси постраждали від пожежі. У 1788 році дещо збоку від замкової території збудували двоповерховий флігель. Про нього відомо небагато. Можливо, він використовувався як адміністрація маєтків Чарторийських.

Зберігся інвентар маєтку з 1813 році, у якому детально ідеться про розташування різних господарських і житлових кімнат. Тут, як і в інших середніх і великих маєтках, було все для підтримки життя: своє овочесховище, кухні, льохи, більярдні і бальні зали, робочі кабінети і кімнати для обслуги, бібліотека, архів, гостинні кімнати, окремі зали для чаювання та кавування і багато інших.

Кімнати, з погляду найкращих резиденцій Волині, були скромно оздоблені. Проте вони все одно вразили б сучасного відвідувача. Муровані каміни, оздоблені гарним кахелем, помальовані стіни, люстри, архітектурне оформлення репрезентаційних кімнат з ліпниною, меблі мистецької вартості тощо.


З парком у Корці окрема історія. Ось як про це пише польський історик Єжи Ковальчик.

«Новиною для Волині і, певно, для всієї Русі Коронної була поява англійсько-китайського парку рококово-сентиментального походження. Спроектував його відомий дрезденський архітектор Фридерик Август Крубсацій для Станіслава Костки Чарторийського, підчашого литовською очевидно, для корецької резиденції. Це був великий парк «напівфранцузький і напіванглійський з віночком шести будиночків, поєднаних ґанками з колонами коло головного будинку «на зразок Марлі», з каналами і ставами».

Проект, напевно, не був швидко реалізований з огляду на смерть Чарторийського (1766) і бої барських конфедератів з російськими військами. Проект Крубсація зміг реалізувати лише син Станіслава Костки, князь Юзеф Клемент Чарторийський, який за півмилі від Корця, в Головниці, заклав «літній парк у давньому стилі, зі стриженими ялиновими алеями і фігурами».»

У міжвоєнний час намагалися реконструювати давній палац, але з цього нічого не вийшло. В окремому корпусі, який не постраждав від пожежі, розміщувалася школа. Ця частина палацу Чарторийських у Корці збереглася до нашого часу, зараз тут також навчальний заклад.

Основні ж споруди перебувають у стані руїни. Ще є вежа, кілька стін. До них можна пройтися старим мурованим мостом.

Олександр Котис

Коментарі
17 грудня
Вчора
15.12.2018
14.12.2018
13.12.2018
12.12.2018
11.12.2018
10.12.2018
09.12.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин