Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Церквоні збори у селі Брониця
Церквоні збори у селі Брониця

Томосова сотня: скільки парафій і як попрощалися з московським патріархатом

13:00 21.01.2019
1188

Від Різдва до Водохреща уже 107 громад УПЦ МП зробили вибір на користь Православної церкви України.

Хвиля переходу релігійних громад УПЦ МП під юрисдикцію тоді ще Київського патріархату розпочалася ще у 2014 році. З початком бойових дій на Донбасі в окремих парафіях ініціювали збори, опитування, збір підписів. Тоді в Україні відбулися переходи понад 70 громад. Не обійшлося і без силового захоплення храмів, кримінальних справ і судових процесів. Окремі з них тривають досі.

Після отримання Томоса процес переходу церковних громад до Православної церкви України триває. Найбільше парафій, які приєдналися до ПЦУ, у Вінницькій області. За – проголосували майже тридцять парафій. За порадами, як правильно це зробити, люди звертаються до єпархії: просять роз'яснень, а іноді і нових священиків. Це і не дивно, адже митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький) – один із двох архієреїв УПЦ (МП), що взяли участь в Об’єднавчому соборі.

Найактивніше віряни УПЦ (МП) також переходять на заході України: на Львівщині, Волині, Хмельниччині, Буковині, Тернопільщині… Також переходять до ПЦУ і в центральній Україні – на Черкащині, Дніпропетровщині, Чернігівщині та у Києві. 20 січня навіть одна з громад Луганщини оголосила про своє бажання перейти до ПЦУ – у селі Веселе Старобільського району.

У Рівненській області до ПЦУ приєднались тільки дві церкви у селах Деражне (Костопільський район) та Урвенна (Здолбунівський район).

Загалом за даними Вікіпедії, станом на 20 січня 2019 року понад 107 громад УПЦ (МП) перейшли до ПЦУ.

Парафії переходять по різному. Іноді громада храму самостійно вирішує це питання самостійно, іноді до людей долучається настоятель. У деяких випадках парафіяни розділяються на два табори і не можуть дійти згоди. Зараз також окремі священики називають проблемою те, що громади ще не можуть перереєструвати документи.

«Ми перереєструємо громаду тоді, коли отримає державну реєстрацію сама Православна Церква України. Але проблеми в цьому не бачу: головне реєстрація не на папері, а перед Богом», – мовив настоятель Свято-Різдво-Богородичного храму села Мерви Горохівського району отець Павло Кліцук.

При переході парафій виникають і конфлікти. Часто збори громади намагаються зірвати представники єпархії, що приїжджають для підтримки місцевого настоятеля. Один з таких випадків трапився, зокрема, у селі Красноволя на Волині, де громада, яка перейшла до Православної церкви України, не впустила до Свято-Михайлівського храму єпископа московського патріархату Нафанаїла та інших священиків, які підпорядковуються Московському патріархату. Напружена ситуація була у селі Брониця Камінь-Каширського району.

Читайте також: «Привезли тітушок з Луцька», – Майя Москвич розказала про церквоний конфлікт у рідному селі на Маневиччині

Непросто дався перехід і у селі Скобелка Горохівського району. Громада, пори опір настоятеля отця Назарія Філіповича (його дядько – скандальний митрополит Павло (Лебідь), та привезених ним «тітушок», віддала понад 800 голосів за перехід до Православної церкви України. Сама ситуація, що складалася під час зборів 20 січня навколо храму ледь не призвела до бійки між обома сторонами конфлікту.

Чи не після кожного такого переходу прес-служба Волинської єпархії УПЦ МП повідомляє, що це відбувалися збори територіальної громади села, а от релігійна громада залишилася у «підлеглості» УПЦ МП.

Верховна Рада України 17 січня прийняла закон, який вирішив основні проблеми, які виникали у парафіян, що хотіли змінити церковну юрисдикцію. Відповідно основним власником церковного майна і будівлі є громада храму. Якщо 2/3 громади хочуть змінити юрисдикцію, вони проводять голосування, завіряють відповідне рішення своїми підписами і вносять зміни до статуту парафії. Та частина парафіян, що не згодна з рішенням громади може створити свою громаду і молитися в іншому місці, або укласти договір з іншою громадою про почергове служіння у храмі.

Водночас, чимало експертів зазначають, що процес визнання приналежності парафіян до єдиної Православної церкви в Україні має відбуватись поступальними кроками, аби це не призвело до швидкої радикалізації суспільства. Крім того цьому процесу не повинна заважати політична складова.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) у інтерв’ю «UAportal» зазначив, що попри затвердження відповідного законопроекту, не варто очікувати лавиноподібного процесу переходів, але варто очікувати, що новий закон стане стимулом і можливістю для більш вільного приєднання парафій до Православної церкви України.

«Цей закон, власне кажучи, є актуальним і для колишнього Київського патріархату, і для колишньої Автокефальної церкви. Адже вони теж повинні приєднатися до Православної церкви України, вони теж повинні провести у себе в парафіях подібного роду обговорення цього питання і голосування. В даному випадку ми повинні говорити про два моменти. Про більшу демократичність, якщо говорити світською мовою, і про відродження певної соборності, правильного соборноправ'я, оскільки тепер без вказівки «зверху», без вказівки єпархіального управління, без тиску священика громада сама може визначити свою юрисдикційну приналежність», – мовив владика Олександр.

Читайте також: Тиждень по Томосу: які настрої у волинського духовенства і чому

Дмитро РУДКІВ

Коментарі
20 вересня
Сьогодні
Вчора
18.09.2019
17.09.2019
16.09.2019
15.09.2019
14.09.2019
13.09.2019
12.09.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин