Чому Анна Андро відмовила Пушкіну і переїхала в Корець
-
-
>
-
>
-
>
5615
Ні для кого не секрет, що у Корці похована дама серця одного із класиків російської літератури – Олександра Пушкіна. Могила Анни Андро, так звали жінку, знаходиться на території місцевого жіночого монастиря, в якому, за однією із версій, вона була черницею. Про те, як жінка сюди потрапила і чому відмовила відомому поетові, читайте у нашому матеріалі.
Анна була молодшою донькою петербурзького дворянина Олексія Оленіна. Саме батько посприяв тому, що донька здобула хорошу освіту, адже сам знав аж десять мов. Проте дівчину більше цікавила музика.
У 17-річному віці Анну Олексіївну призначили фрейліною імператорського двору.
У той час родинний маєток дівчини був центром культурного життя Петербурга. На одному із творчих вечорів Анна й познайомилась з Олександром, проте зблизилися вони лише через 17 років після знайомства, коли поет повернувся із заслання.
Тоді Анна Олексіївна уже замислювалася про заміжжя. У своєму щоденнику жінка писала:
«Сама бачу, що мені час заміж: я дорого коштую батькам, та й дещо набридла їм. Час, час мені з двору, хоча це й буде жахливо. Залишивши дім, де була щасливою стільки часу, я увійду в жахливе достоїнство дружини».
Особливо її непокоїли можливі зради майбутнього чоловіка:
«…Як часто, захоплений палкими пристрастями молодості, він забуватиме свої обов’язки! Як часто любитиме інших, а не мене… Але чи переступлю я закони обов’язку, будучи знехтувана чоловіком? Ні, ніколи!»
Претендентів на звання законного чоловіка було достатньо. Але сама Анна розглядала лише два варіанти, до яких все одно була байдужа. Якось під час розмови поет Іван Крилов повідав панянці, що до неї небайдужий Пушкін.
Незабаром Олександр Сергійович і справді попросив руки Анни, проте отримав рішучу відмову. Причиною тому стали чутки про нібито некоректні висловлювання поета щодо рідних нареченої. Згодом з’ясувалося, що інтриги плела тітка дівчини, яка хотіла видати її за свого брата. Не останню роль у розриві зіграли стосунки Пушкіна з двоюрідною сестрою жінки.
Анна Андро вийшла заміж уже після смерті Олександра Пушкіна. Її чоловіком став офіцер Федір Андро. Після смерті батька він успадкував титул графа Ланжерона. І незабаром родина переїхала до Варшави, де чоловік протягом 14 років був президентом Польщі.
Після смерті чоловіка вона переїхала жити до села Середня Деражня Новоград-Волинського повіту Волинської губернії , в маєток молодшої дочки графині Антоніни Уварової.
Вона ж одразу стала покровителькою Корецького жіночого монастиря та передала йому земельні наділи. Подарувала діамантовий фрейлінський шифр як прикрасу до ікони Божої Матері монастирської церкви.
Дослідники вважають, що твори «Увы, язык любви болтливый…», «Ее глаза», «Не пой, красавица, при мне…» та інші поет присвятив саме цій жінці.
Померла Анна Андро на 81-му році життя, а її тіло поховали біля стін монастирської церкви.
Марія МАРТИНЮК
