Корчанка вирощує вдома близько сотні рослин-хижаків
-
-
>
-
>
-
>
3242
Близько сотні рослин-хижаків вирощує у себе вдома Юлія Хижавська із Корця. В своїй колекції жінка має діонеї, росички, цефалотус, сараценію, частина з яких розміщена у її спальні. Юлія розповідає, що після того як в будинку з’явилися комахоїдні квіти, то перестала користуватися «Раптором».
Рослини, які живляться мухами та комарами жінка вирощує вже другий рік. Про діонею (венерину мухоловку) мріяла давно, проте довгий час відкладала покупку, адже рослина не з дешевих. Зупиняло й те, що бракувало необхідних знань стосовно догляду. Боялася, що рослина не приживеться. Перечитавши відповідну літературу, замовила комахоїдну аж з Одеси.
«Попри те, що у таких рослин є свої особливості, доглядати за ними не складно. Вони люблять світло, м’яку воду (дощову, талу або ж дистильовану) та «правильний» ґрунт. Діонею, наприклад, треба садити у суміш із верхового кислого торфу та перліту, добре вимоченого у воді. Коли на вулиці злива, набираю кілька 5-літрових бутлів дощівки – ними й поливаю комахоїдних. Від звичайної води квіти загинуть. Рослини-хижаки «бояться» органічних добрив, якими підживлюють звичайні вазони. Усі необхідні речовини отримують, перетравлюючи комах. Надзвичайно цікаво спостерігати за поведінкою хижаків, коли вони зголодніють і заманюють здобич. У діонеї, приміром, квітка починає червоніти зсередини, а щойно туди залітає муха, рослина закривається», – розповідає пані Юлія.
Діонея любить свіже повітря, проте боїться протягів. А от поливати квітку не потрібно. Достатньо поставити горщик у ємність з водою – і вона візьме вологи стільки, скільки потрібно.
«Цієї весни вже пересаджувала діонею – розділила аж на 12 віточок . ЇЇ краще садити у глибокий горщик, аби довге коріння мало місце для росту. Коріння у квітки тендітне, поводитися з ним треба делікатно», – каже корчанка.
Росичку Юлія виростила із насіння: посіяла у добре зволожений мох, накрила поліетиленовою плівкою до сходження, а коли саджанці зміцніли – розсадила. Процес хоча й тривалий – від посіву до розсади минає близько трьох місяців, проте завдяки йому можна отримати багато саджанців.
У колекції Юлі 60 одиниць цієї рослини. Квітка, каже, вологолюбна, тож у спекотну пору слід поливати щедро та часто. Ґрунт весь час має бути вологим.
«Чи не найвибагливішою серед моїх хижаків є сараценія. Оскільки через найменше пересихання ґрунту рослина гине, горщик повинен постійно стояти у воді. Садити ж її треба у суміш із кислого верхового торфу, перліту, різаного сфагнуму та деревного вугілля. Що цікаво, коли комашка потрапляє у середину квітки сараценії, вона не закривається, як, скажімо, діонея. Здобич просто тоне у рідині, яка міститься всередині, й перетравлюється. А от цефалотус, який існує лише в одному виді, краще поставити у затінок. Готуючи субстрат для вирощування, до суміші із верхового торфу та перліту потрібно додати січеного моху та товченої кори. Аби коріння не гнило, поливати рослину слід лише тоді, коли ґрунт повністю висохне», – зауважує Юлія Хижавська.
Рослини-хижаки впадають у зимову сплячку. Період спокою у них настає у листопаді й триває до квітня. Поставивши горщики у поліетиленові пакети, жінка відправляє їх зимувати у льох. У теплу пору більшість колекції стоїть у спальні жінки. Здоров’ю рослини зовсім не шкодять. А от комарів та мух із появою хижаків у домі за словами жінки стало менше.
Марія Мартинюк
