Творча перлина Кореччини: народний аматорський духовий оркестр

Уже майже три роки радує корчан та гостей міста своєю творчістю народний аматорський духовий оркестр під керівництвом Володимира Опанасюка. За цей час колектив став постійним учасником багатьох визначних подій культурно-мистецького життя Корця: мистецьких свят та урочистостей, фестивалів, з успіхом представляв національне музичне мистецтво за кордоном. У його чарівних звуках – і радість, і смуток, і урочистість, і ніжність. На рахунку оркестру безліч виступів, а в репертуарі представлено майже всі музичні жанри – від українських народних до джазових творів.

Дата заснування – 14 лютого 2017 року. Тоді колектив провів свій перший захід, який знаменував річницю виведення радянських військ з Афганістану.

«До того було проведено раптом три репетиції, – згадує диригент духового оркестру Володимир Михайлович. – Оркестр існував, але не на постійній основі. Ініціатором його створення стала Корецький міський голова Людмила Дмитрук. Серйозним поштовхом до роботи послужило те, що ми почали збиратися частіше, репетиції мали вже цілеспрямований характер. Відпрацьовувалися надзвичайно складні твори, підбирався репертуар, посильний для нашого колективу, враховувалися творчі можливості кожного музиканта, вміння яскраво виражати ту музичну думку, яка символізувала зміст твору. З тієї пори підтримка міського голови, організаційна складова, яку надала нам адміністрація районного будинку культури і дозвілля, почали слугувати подальшому нашому творчому підйому».

Уже у 2017 році оркестр відпрацював надзвичайно багато заходів: це і Шевченківські дні, фестиваль «Зелене Купало в літо упало», урочистості з нагоди Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України, Дні польської культури. У доросле життя провів випускників першої міської школи. Неперевершену концертну програму колектив представив на свято Великодня та у День міста. Військовий комісаріат почав запрошувати оркестр на проводи військовопризваних до лав Збройних Сил України. А в кінці року колектив провів творчий звіт, який ознаменувався тим, що йому присвоїли звання «народний аматорський».

Наступного 2018 року колектив отримав запрошення відвідати з концертним виступом міжнародний фестиваль духових оркестрів у Польщі. Серед 18 духових колективів з різних країн наш оркестр посів перше місце. Другий рік поспіль він є учасником фестивалю «Дзвенить оркестрів мідь» у Рівному, де його виступ має шалений успіх, отримує високу оцінку організаторів та емоційну підтримку глядачів. Неодноразово колектив виїжджав на межу Житомирщини й Рівненщини у День Соборності, 22 січня, для забезпечення музичного супроводу урочистостей.

Нині колектив нараховує 26 постійних оркестрантів із Корця, Микола Корнійчук доїжджає із Повчино, Володимир Філінський – із Користі. Про всіх учасників Володимир Михайлович розповідає з батьківською любов’ю і гордістю:

«Звичайно, кістяком, осередком нашого оркестру є надзвичайно талановиті викладачі музичної школи: Валерій Васильчук, Юрій Безух, Сергій Ткач, Павло Жмура, Володимир Данилюк, Дмитро Сиротюк, Сергій Страшевський, Василь Якубець. Ми гордимося, що у нашому колективі є заслужений працівник культури України Віталій Сидорчук – людина, яка живе оркестром. У нас є династія музикантів Гичунів. Микола Федосійович – ветеран нашого оркестру, сам залучається до гри на саксофоні. Його син Володимир служить в армії у штатному оркестрі в Новограді-Волинському, раніше проходив строкову військову службу й син Роман, але пішов на іншу трудову діяльність. Та сьогодні син Романа, Віталій, разом з дідусем і дядею створили неперевершену групу саксофоністів. Віталій взагалі піднявся на високий щабель, він – практично готовий студент музичного училища та наймолодший учасник нашого колективу. Надзвичайно талановитими музикантами є Сергій Любченко, Юрій Ільчук, начальник служби надзвичайних ситуацій Юрій Хіміч».

«Враховуючи складність програми, запрошуємо на виступи додатково музикантів, – продовжує Володимир Опанасюк. – Оскільки я був керівником оркестру 30-ї окремої механізованої бригади міста Новограда-Волинська, маю можливість запросити музикантів, які разом зі мною розпочинали свою творчу діяльність, свій службовий шлях у армії. Зокрема й наших земляків: Олега Солоненка та Володимира Гичуна. Вони до сьогодні нам допомагають, проявляють підтримку нашого творчого колективу. Оркестр поповнюється. Доєдналося подружжя трубачів Романа й Валентини Остапчуків. На День Незалежності до нас уперше прийшла Марійка Сидорчук. Вона навчається у музичному інституті РДГУ, грає на кларнеті. Музиканта на такому інструменті в нас не було до цієї пори. Сподіваємося, що Олег Солоненко і Марія створять групу кларнетистів, яка буде прикрашати наш оркестр. Самі ж музиканти являються спонсорами нашого колективу. У нас працює Валерій Вознюк – прекрасний музикант та організатор, він і приватний підприємець, надає нам допомогу у пошитті костюмів. Чимало допомагає і приватний підприємець Василь Галушко, також долучалася і його сестра. Особливу подяку висловлюємо Людмилі Миколаївні Дмитрук, яка турбується про наш колектив, підтримує його. Ми не покладаємо надії, що у майбутньому, за її керівництва, стане можливим створення муніципального колективу, адже до цього йдемо. Це на сьогодні наш такий Олімп, на який хочемо піднятися, – створити перший у Рівненський області муніципальний колектив. Думаю, що ми змогли б захищати наше місто на сценах не тільки області, України, а й за рубежем, так як ми це вже робили».

Володимир Михайлович із великим задоволенням приходить на кожну репетицію. Разом із музикантами знаходить все нові й нові твори, які приваблюють і виконавців, і слухачів. А репертуару у них достатньо – уже за сотню композицій. Це фантазії, сюїти на теми українських народних, а також сучасних пісень, рок-опери, марші, романси. Це попурі на тему пісень Івасюка, увертюра до кінофільму «Роккі», американський джаз «Сент-Луїс Блюз», «Колодязний журавель», «Моя Україна», «Смутна труба», «Чом ти не прийшов», «Боже великий, єдиний», «Їхав козак за Дунай», «Пливе кача», «Марічка», «Очі дівочі», польська « Гей, соколи», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Одна єдина» і ще багато чудових композицій.

Володимир Опанасюк очолює колектив із першого дня. Його життєвою енергією, оптимізмом та самовідданою працею на ниві служіння музиці можна тільки захоплюватися. Родом Володимир Михайлович із Гвіздова. Навчався у Новокорецькій школі, Корецькому ВПУ №24, а потім в Інституті водного господарства. Згодом був призваний до лав Збройних Сил. Оскільки у школі був постійним учасником духового оркестру, тож в армії без вагань погодився грати у духовому колективі. Прослуживши два роки, вирішив перервати навчання в інституті та забрати свої документи. Ще два роки Володимир Михайлович пробув на надстроковій службі в Білій Церкві, після чого вступив у Московську державну консерваторію на військово-диригентський факультет. Там юнак провчився 5 років, отримав військове звання лейтенанта,

«Мені було 27 років на ту пору, – розповідає пан Володимир. – Мав направлення у Чехословаччину, відслужив там 5 років, займав на конкурсах військових оркестрів призові місця. Після цього служив у Хмельницькому, а звідти перевівся у Новоград-Волинський. У Новограді-Волинському я із 1990 року, там отримав військове звання майора, згодом – підполковника. Дослужив до 2005 року й звільнився».

Кожного року, з 2000 по 2005, разом з Новоград-Волинським колективом, яким керував протягом 13 років, Володимир Михайлович був учасником зведеного оркестру, що забезпечував музичний супровід військового параду з нагоди Дня Незалежності України у Києві.

«Із 2006 року очолив посаду директора Будинку офіцерів у Новограді-Волинському. У 2014 року у зв’язку з подіями в країні мене звільнили, а посаду укомплектували кадровим військовим. Усе своє життя я провів у армії, і сьогодні продовжую займатися творчою діяльністю. Отака моя кар’єра у Збройних Силах – в цілому 40 років. І не шкодую про це. Якби склалося так, щоб можна було прожити життя заново – пройшов би цей шлях ще раз».

Ганна СОЛОНІНКО

1