Про юну бандуристку Наталю із Богданівки

07 Січня 2020, 13:33
Наталя із викладачкою Світланою Жмурою 1700
Наталя із викладачкою Світланою Жмурою

Юна музикантка Наталія Марчук із навчається у восьмому класі навчально-виховного комплексу у Богданівці, де вона й проживає, і у 5-му класі Корецької ДМШ, куди її привела мама.

 

 

«Музичної освіти у родині не має ніхто, – розповідає Тетяна Олексіївна, мама Наталки. – Але мій дід, Наталчин прадідусь, був музикантом-самоучкою. Він грав на гармошці і баяні. Без його веселої музики не проходило жодне сільське гуляння, жодне весілля».

            Бабусі Наталі співали у колгоспному хорі. Та й сама дівчинка ще у ранньому дитинстві полюбляла наспівувати народні пісні, які чула від родини.

         «Коли Наталі виповнилося вісім років, – продовжує жінка, – ми приїхали у музичну школу. Нас радо зустріла Алла Леонідівна Ковальчук (авт. – заступник директора з навчальної роботи) і провела у клас до молодої вчительки Світлани Василівни Жмури. Тут моя дитина вперше і почула звучання цього чудового інструменту. У родині говорили: «Така маленька, а бандура велика, як вона буде грати». На що я із посмішкою говорила: «Може у такої маленької та великий талант знайдеться».

         Народилася Наталка у сім’ї сільських вчителів. Мама працює вчителем початкових класів, тато – вчитель фізкультури та трудового навчання. Має дівчинка й молодшого братика Романа.

         Виховуючи донечку, Тетяна Олексіївна намагається віддати їй усе найкраще, а особливо те, що не мала сама. Тому свою найзаповітнішу мрію – навчатися музиці – втілила у Наталі.

         Хвилювання за перші виступи на сцені переплелися з хвилюванням за тата. Саме тоді його мобілізували для проходження служби в зоні АТО. Тому перші гру і спів доньки батько слухав у бліндажі через мобільний телефон. Служив Володимир Феодосійович майже півроку у Мар’янці та Маріуполі.

         Найбільше пишається здобутками внучки дідусь Олексій Іванович. Уже п’ятий рік саме він двічі, а інколи і тричі на тиждень, на власному авто возить Наталю на заняття, чекає її біля порогу музичної школи.

         «Наталці навчання дається легко – схоплює усе на льоту, – розповідає викладач Світлана Василівна. – Дівчинка дуже скромна, працьовита. Ніколи не скаржиться. З нею легко».

         Педагогу порівнювати є з ким. Вона уже дев’ять років працює у Корецькій ДШМ. Свого часу Світлана Василівна закінчила Олеську дитячу музичну школу (Львівська обл. Буський р-н смт Олесько). Згодом вступила до РДГУ на музично-педагогічний факультет. Викладачем по класу бандури у пані Світлани була Наталія Євгенівна Турко (дівоче прізвище Яницька) родом із Корця. З майбутнім чоловіком Павлом познайомилася під час навчання у Рівному. Ось так доля Світлани пов’язалася із Кореччиною.

         Минає рік за роком наполегливої праці. І ось висока оцінка успішного тандему здібної учениці та досвідченого педагога. Наталя Марчук посіла ІІ місце у ІІ Всеукраїнському фестивалі-конкурсі бандурного мистецтва «Кобзарському роду нема переводу», який проходив у Кам’янці-Подільському у квітні 2019 року. Учасників налічувалося до чотирьох сотень. Передував участі у цьому заході обласний огляд-конкурс серед шкіл естетичного виховання, де Наталя здобула гран-прі.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024