Відро холодної води на себе – здоров’я та краса на весь день
-
-
>
-
>
-
>
1964
Сільська голова з Морозівки Наталія Гошта упродовж шести років щоранку обливалася холодною водою, адже, за словами жінки, з неї черпала здоров’я і наснагу на цілий день. Та й вода колись допомогла Наталії Павлівні подолати недугу. Нині жінка зробила перерву у цьому процесі, та цьогоріч традицію обливання водою хоче відновити саме на Водохреще.
«Розпочалося все з того, що мені до рук потрапила книга «Оздоровлення за системою Іванова». Мала тоді проблеми зі здоров’ям, тому для мене випробувати цю методику було шансом на одужання, який не могла втратити», – розповідає пані Наталія.
Вперше жінка наважилася на обливання та відчула цілющу силу води в свято Водохреще. Не побоялася холоду і наступного дня.
«Взимку обливалася о сьомій годині. Влітку – ще раніше, близько п’ятої, щоб до початку роботи встигнути зробити все по господарству. Не просто виливаю на себе воду, а розмовляю з нею як із живою істотою. Обов’язково читаю «Отче наш». Стою босоніж на землі. Земля дає силу та піднесеність. Можливо, тому і у свої 60 виглядаю дещо молодшою», – продовжує жінка.
Близькі, колеги та односельчани й не дивувалися звичці Наталії Павлівни. Жінка так емоційно розповідає про відчуття після обливання, що легкістю та енергією, які дає холодна вода, заряджає оточуючих. Тому охочих поспілкуватися із нею завжди багато.
Полюбляють жителі Морозівки й слухати розповіді про паломницькі поїздки пані Наталії. Їх сільська голова здійснила чимало. Але з найбільшим захопленням пригадує поїздки до Єрусалиму. Те, як купалася у річці Йордан.
«Важко описати словами, яка це благодать. Мені двічі пощастило долати стежки, якими ходив Ісус. Відтоді не надто переймаюся одягом чи іншими матеріальними цінностями, бо розумію, що в світі є значно важливіші речі. І їх не купити за гроші», – додає.
Цінує Наталія Гошта і свою роботу. Адже їй жінка віддала більшу частину життя. У місцевій сільській раді вона працює уже 35 років. Спершу була бухгалтером, потім – секретарем, а вже четверте скликання її обирають сільською головою.
Чимало у селі зроблено завдяки цій жінці. Юні жителі вдячні Наталії Павлівні за тепло у шкільних стінах та сучасний спортивний майданчик, наймолодші ж із задоволенням відвідують дошкільний навчальний заклад, який відкрили за ініціативи сільського голови. Уже більше трьох років у сільському клубі функціонує музей села, про який так давно мріяла пані Наталія.
Ось такою незвичайною жінкою є Наталія Павлівна. Вона своїм прикладом показує, що чарівній половині людства підвладним є все, а взамін потрібна лише прихильність Бога та любов рідних людей.
