Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Іван Ростиславович Маркевич
Іван Ростиславович Маркевич

«Афганістан закарбувався у моїй пам’яті на все життя» – воїн-афганець

13:00 15.02.2020
947

Заступник голови Корецької міської ради, голова Корецької районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Іван Маркевич не з розповідей знає про ту війну, бо й на його долю випало пройти її страшними дорогами.

Народився цей вольовий чоловік у селі Калинівці, а у школу ходив до райцентру.

«Це три кілометри від мого села. Дорога була наче гра та забавка. І не здавалося тоді, що це так далеко», – згадує корчанин.

Після закінчення школи він здобував освіту у Львові. Коли закінчив навчання, пішов працювати на молокозавод. І через деякий час поповнив ряди Збройних сил.

Згодом був Афганістан. Відправили 18-річного Івана 21 вересня 1982 року в Славуту, а потім – в Ашхабат.

«Попали ми в Кушку, це південний мис Туркменістану, невелике містечко. Пам’ятаю, як майор Цимбалюк на призовному погрожував нам: «Будете вести себе погано – відправлю у Кушку». Тому це містечко було для нас чимось страшним. Ну ось я і потрапив туди, та не через погану поведінку, а мабуть так розпорядилася доля. Там два місяці проходили курс молодого бійця. На півроку мали залишити на навчання, але за збігом обставин нас направили в Ташкент. Із аеропорту одразу ж потрапили на поле битви в Афганістані», – розповідає воїн-афганець.

Під час служби Іван Ростиславович дуже сумував за домівкою, за рідними людьми. Додому намагався часто писати.

«Віра в те, що повернуся живим була дуже мізерною. Тому Афганістан – це та межа, яка розділила моє життя на «до» і «після». Проте, там я дізнався, що таке справжня чоловіча дружба, що таке совість, мужність, честь, героїзм. Коли життя в небезпеці і ти залежиш не тільки від себе – виникає міцне почуття єдності, вірності, без сумніву і фальші», – додає.

Повернувся Іван Ростиславович додому 30 листопада 1984 року, саме у день народження мами. Цим самим зробив їй найцінніший подарунок. Згодом він поїхав навчатися у Київ. Але служба в армії далася взнаки. Він серйозно захворів.

«Довелося обирати між навчанням та лікуванням. Мені зробили пересадку кісного мозку, реабілітація потребувала чимало часу. Дякувати Богові, і це життєве випробування мені вдалося подолати», – зітхає Іван Маркевич.

... На сьогодні Івану Ростиславовичу виповнилося 56 років. Він проживає у Корці. Уже дев’ятнадцять років очолює Корецьку районну організацію Української Спілки ветеранів Афганістану.

«Дякуючи афганському братству, районній та міській владі регулярно відзначаємо пов'язані з війною в Афганістані пам'ятні дати. Традиційно проводимо спортивні змагання, присвячені пам’яті загиблих земляків. Мали спільну мету – увіковічення пам’яті полеглих. Завдяки небайдужим мешканцям Кореччини збудували меморіальний комплекс у Корці. На сьогодні найголовніше завдання – турбота про сім’ї, які втратили своїх синів, чоловіків.

Іванна ГОТЛІБ

загрузка...
Коментарі
31 березня
Вчора
29.03.2020
28.03.2020
27.03.2020
26.03.2020